01 травня 2018 року

До Всесвітнього дня боротьби з астмою – 1 травня 2018

Всесвітній день боротьби з астмоюВсесвітній день боротьби з астмою – щорічний захід, який проводиться у перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи по астмі (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Вперше цей День було відзначено у 1998 році у 35 країнах світу і було приурочено до Всесвітнього форуму по бронхіальній астмі.

Із кожним роком кількість країн-учасниць збільшується. Головна мета заходу – привернути увагу громадськості до проблеми зростання захворюваності на астму, підвищити якість допомоги астматикам і обізнаність людей про це захворювання.

Астма у перекладі з грецької – «важке дихання». Автором цього терміну вважають Гіппократа, а в його працях у розділі «Про внутрішні страждання» зустрічаються вказівки на те, що астма носить спастичний характер, причини, що викликають задуху, – вогкість і холод.

Астма - розповсюджене хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке визначають за різноманітними  симптомами, непостійною обструкцією дихальних шляхів та бронхоспазмом. Типові симптоми включають хрипи, кашель, стиснення у грудях та задишку.

Багато століть вчені намагалися вивчити цю хворобу і її причини. У 20 столітті було встановлено, що причиною астми є алергічна реакція, локальне запалення бронхів у відповідь на зовнішній подразник (хімічний, біологічний, фізичний).

Вважається, що причиною астми є сполучення двох факторів — генетичного та зовнішнього середовища. Діагностування хвороби зазвичай базується на основі клінічної картини, реакції на лікування з плином часу та спірометрії.

Клінічно хвороба визначається за частотою повторюваності симптомів, за об'ємом форсованого видиху за секунду (ОФВ1), а також за піковою швидкістю видиху. До того ж астма ще буває атопічною (зовнішнішньою) та неатопічною (внутрішньою). 

У лікуванні гострих симптомів зазвичай використовують інгаляції швидкої дії бета агоністом (таким, як сальбутамол) та пероральні кортикостероїди.  У важких випадках можуть знадобитись кортикостероїди внутрішньовенно, магнію сульфат та госпіталізація. Симптоми можна попередити уникненням алергенів та інших подразників, а також інгаляцією кортикостероїдів. Бета-агоністи тривалої дії (ТДБА) чи антагоністи лейкотрієна можуть вживатися додатково до інгаляцій кортикостероїдами, якщо симптоми астми не вдається взяти під контроль.

Багато людей із астмою, наприклад, люди із іншими хронічними порушеннями, застосовують альтернативне лікування; дослідження показали, що приблизно 50 % хворих застосовують деякі види нетрадиційного лікування. Кількість даних, що підтверджує ефективність більшості з таких лікувань, обмежена. Докази на підтримку вживання вітаміну С недостатні. Акупунктура не рекомендується для лікування, враховуючи недостатню кількість доказів на підтримку її застосування. Іонізатори повітря не мають доказів того, що вони покращують симптоми астми або сприяють функції легень; це також стосується генераторів позитивних та негативних іонів.

Існує недостатньо доказів, що підтримують застосування засобів «мануальної терапії», включаючи остеопатичні методи, хіропрактику, фізіотерапевтичні методи та респіраторно-терапевтичні методи при лікуванні астми. Метод дихання Бутейко для контролю гіпервентиляції може призвести до зменшення застосування ліків, проте він не має ніякого впливу на функцію легень. Тому група експертів вирішила, що кількість доказів на підтримку його застосування недостатня.

Увага до проблеми не випадкова: згідно із даними ВООЗ, астма – одне із найбільш поширених хронічних захворювань у світі – 300 мільйонів осіб страждають від цього захворювання, при цьому кожне десятиліття їх кількість зростає у півтора рази.

Астма може виникнути у будь-якому віці. Але частіше - у маленьких дітей – у половини пацієнтів хвороба розвивається до 10 років життя, причому у дітей до 2 років діагностувати астму складно – вона часто ховається під маскою інших захворювань.

Серед факторів ризику появи і розвитку астми: умови життя, клімат, робота, характер харчування, спадковість. Тому несприятлива екологічна обстановка, використання харчових добавок, синтетичних матеріалів, активне і пасивне паління, обтяжена спадковість і загальне погіршення здоров'я жителів планети призводять до постійного зростання кількості людей, схильних до бронхіальної астми.

Астма – це проблема охорони здоров'я світового масштабу. Нею хворіють у всіх країнах, незалежно від рівня розвитку і доходів. І хоча це захворювання із низьким рівнем смертності і є прогрес у вивченні та лікуванні астми, але не можна недооцінювати її небезпеки. Захворювання на астму нерідко призводить до інвалідності.

Над створенням ефективних ліків від цього важкого захворювання вчені б'ються вже багато років. На думку лікарів, ліки, які існують, дозволяють контролювати симптоми у пацієнтів із бронхіальною астмою, однак не впливають на першопричину їх виникнення.   Але все ж, при правильному лікуванні, люди із цим захворюванням зберігають повну працездатність і ведуть звичайний спосіб життя. Медикаментозна терапія – не єдиний спосіб лікування астми. Сьогодні створені світові стандарти ведення таких хворих, існують міжнародні та національні протоколи лікування та професійні спільноти, де кожен хворий отримує рекомендації щодо способу життя і профілактики повторних нападів.

ВООЗ, координуючи і підтримуючи міжнародні зусилля по боротьбі з астмою та надання допомоги хворим, ще в 1989 році впровадила програму «Глобальна ініціатива з бронхіальної астми» (The Global Initiative for Asthma – GINA), яка згодом стала міжнародною організацією. На думку GINA, успіх боротьби з бронхіальною астмою визначається трьома складовими:

  1. Профілактика захворювання. Для попередження астми на державному рівні необхідно вжити заходів щодо зниження промислового забруднення повітря, зменшення поширеності куріння, пропаганди здорового способу життя.
  2. Впровадження і доступність ефективних методів діагностики і лікування. На відміну від ряду онкологічних та інших захворювань, астма – хвороба з контрольованою смертністю. Вчасно отримана якісна медична допомога зменшує ризик летального результату.
  3. Наукові дослідження. Причини астми до кінця не встановлені, а методи лікування поки що далекі від досконалості. Тому завдання Всесвітнього дня боротьби з астмою – поширення інформації про це захворювання та забезпечення хворим на астму доступу до адекватного лікування; підвищення знань людей про бронхіальну астму, інформування про профілактику і ранню діагностику хвороби; підвищення якості медичної допомоги та інформування лікарів про останні досягнення науки.

Підготовлено Центром здоров’я Дніпровського району міста Києва  за матеріалами із Вікіпедії та Ukr.Media

<< Назад 

 
сайт создан компанией сайт разработан компанией Эффект

РЕФОРМА МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Профспілкове життя